1. Який стосується одночасного представлення мовних одиниць у письмовій формі (літерами) та у звуковій формі (фонемами), що використовується для опису методу навчання чи аналізу мови.
2. Побудований на принципі відповідності між графемами (літерами) та фонемами (звуками), як-от у літерно-звуковому методі чилі.