лунолокатор

1. Спеціальний радіолокаційний пристрій, призначений для дослідження поверхні Місяця шляхом спрямування на неї радіосигналів і аналізу відбитого ехосигналу.

2. Назва серії радянських автоматичних міжпланетних станцій, запущених у 1960-1970-х роках для дослідження Місяця та космічного простору, які були оснащені таким пристроєм.

Приклади:

Відсутні