лупа

1. Оптичний прилад у вигляді збірної лінзи в оправі, що збільшує зображення дрібних предметів для більш детального їх розглядання.

2. Розширена, округла або овальна частина чогось, що виступає над поверхнею (наприклад, на дереві, в геології).

3. Діалектне та застаріле позначення налигу, опухлості, припухлості на тілі.

Приклади:

Приклад 1:
Наказала Ірина Едуардівна: «Неодмінно перед виставою приведіть Орлика!» Тобто вас, високоповажний товаришу Орловець, вас… В’юнкий, проштовхувався він наперед, тягнучи за руку Івана Семеновича, і не вгавав щебетати: імена, анекдоти, новини, чутки, суми, факти сипались з його вуст так же рясно, як лупа на комірчик заялозеної толстовки. Іван Семенович забув гроші?
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
1919 Sapphicus minor Натомився Вакх, Романовський дрихне, Шляхолóги сплять, і розмова сонна… Тільки образ твій у красі нетлінній, — Радуй ся, Лупа! Бо живе стихія, й як млин фамильний, Перемеле все, що здасться лихом… І з твого зерна проросте Тютюнник!..
— Зеров Микола, “Камена”