1. Обмежувальна частка, що вживається для виділення, обмеження кількості, ступеня, ознаки тощо; тільки, виключно.
2. Уживається для підсилення значення слова, після якого стоїть; навіть, уже, аж.
3. У сполученні зі сполучниками «як», «що», «коли» та ін. утворює складносурядні сполучення зі значенням негайної послідовності дій; тільки, ледве.