личко

Приклад 1:
Ну трохи лялькове личко з явно тхорячим виразом, але постать неоковирна, наче стулена з самих гострих трісок. Правда, таких пласких, та ще й неохайних, — і це для дівчини!
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
«Була я в батька, було моє личко біленьке й брови чорненькі, а в свекра личко моє змарніло й брови полиняли, — подумала Мотря, роздивляючись на себе в дзеркалі. — Із’їсть свекруха, люта змія, мій вік молоденький».
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Приклад 3:
Взяла личко – вiддай ремiнець! Я тебе буду позивать цiлий рiк.
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”