лисичка

Приклад 1:
): я до того веду, ледi й дже‑нтльмени, що не бозна‑який воно кайф — належати до битого народу, як примовляла фольклорна лисичка, битий небитого везе, — i так йому, битому, й треба, бiда в тiм, що при тому вiн примудряється спiвати, ну скажiмо, думу про безталанних невольникiв, i тим — усправедливлює власну принижену позу, бо мистецтво, гай‑гай, завжди всправедливлює в стороннiх очах життя, котре його породило, i в тому його, мистецтва, ве‑еликий обман. Латинське ars, що просочилося в бiльшiсть європейських мов, нордичне Kunst, що вiд‑рикошетило у захiдних слов’ян “штукою”, — от де на‑правду здоровий пiдхiд, аж чути бюргерську пообiдню кислокапустяну вiдрижку: штука, забавка, безневинне трюкацтво, акробатичний переверт на линвi, мелодiй‑ний подзвiн бароккових дзигарiв i штудерно рiзьбована табакерка, наше “мистецтво”‑мастацтво тої ж природи, тiльки так — байдужно‑поблажливим позiхом: ну‑ну, чим там мастаки нас сьогоднi потiшать?
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 2:
Новий рік «Вовчик-братик і лисичка-сестричка». — Тиша, вечір.
— Невідомий автор, “098 Mogilnii Attila Kiyivski Konturi”