лисніти

1. (про поверхню) Мати блиск, глянець, відбивати світло; блищати, сяяти.

2. (перен., розм.) Виділятися чимось показним, привертати увагу своєю пишністю, багатством або надмірною вишуканістю.

Приклади:

Приклад 1:
Чому так напружуються його щелепи, чому ще дужче виступає наперед його чітко окреслене підборіддя, чому рогівки його очей якось млосно темніють, чому їхній колір стає чорно- синім, як колір закарпатських сушених сливок, чому вони починають волого лисніти, ніби пускають в’язкий солодкий сік. Кого він бачить на її місці — якесь язичницьке чудовисько, сирену, русалку?
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”