drevosliv.com

Словник Української

лиман

Буква

1. Затока, що утворилася внаслідок затоплення морем гирла річки або прибережної низовини, часто з опрісненою водою.

2. Мілке озеро або водойма з обмеженим зв’язком із морем, що утворилася в прибережній смузі на місці затопленої морем долини.

3. (У геоморфології) Видовжена западина в степу, що заповнюється водою під час танення снігу або після сильних дощів.

Приклади:

Приклад 1:
Лиман пе­ред їх очи­ма – скільки за­сяг­ну­ти – лелів; по йо­му, мов ве­ликі па­ла­ци, хо­ди­ли суд­на, бер­ли­ни, бар­ка­си, пло­ти, а між ни­ми й па­ро­хо­ди сну­ва­ли. Лю­ди на прис­тані, як чер­ва, во­ру­ши­ли­ся, біга­ли, уся­ку вся­чи­ну ви­но­си­ли, кри­ча­ли, ґвал­ту­ва­ли.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
Ой ходить Iван понад лиман , А за Iваном та його пан: “Чи ти, Iване, рибу ловиш, Чи ти, Iване, перевозиш?” Чи воно темно, чи я вже зовсiм ослiп!
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”

Приклад 3:
І море ревнуло Босфорову мову, У Лиман погнало, а Лиман Дніпрові Тую журбу-мову на хвилі подав. Зареготався дід наш дужий, Аж піна з уса потекла.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

More posts