1. У лінгвістиці — граматичний відмінок (падеж) у деяких мовах (наприклад, ергативних), яким позначається абсолютний стан іменника, зокрема суб’єкт неперехідного дієслова та об’єкт перехідного дієслова; відповідає знахідному чи називному відмінку в українській мові.
2. У філософії — поняття, що позначає безумовне, абсолютне, незалежне буття або початок, яке не потребує для свого існування нічого іншого.