любенький

1. (розм.) Який викликає почуття ніжності, приємний на вигляд; милий, симпатичний (переважно про дитину, тварину або невеликий предмет).

2. (фам.) Який викликає почуття приязні, симпатії; приємний, милий (про людину).

3. (у значенні іменника) Уживається як ласкаве звертання до коханої людини, дитини.

Приклади:

Приклад 1:
Ех, любенький, через рік я буду справжньою бабою, ти не пізнаєш мене, якщо побачиш. А колись, дуже давно, — ти не можеш навіть уявити, як давно, — я теж була молода… Знаєш, що таке радість?
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”