любидра

1. (в українській міфології) зла, негарна, часто відьмакувата жінка-демон, що з’являється вночі, нападає на людей, особливо чоловіків, і може задушити або замучити до смерті; інкодуб — жіночий відповідник упіря.

2. (переносно, розм.) про злу, сварливу, лиху жінку або дівчину.

Приклади:

Приклад 1:
А те запахуще – любидра, канупер і кмин. Чомусь пам’ятаю – вночі ревли бегемоти.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”