лущання

1. Дія за значенням дієслова лущити — відокремлення оболонки, шкаралупи, лушпиння від насіння, зерна, горіхів тощо.

2. Сільськогосподарський прийом обробки ґрунту, що полягає в поверхневому (на 6-8 см) підрізанні та розпушуванні верхнього шару ґрунту лущильником; лущення.

3. Розшаровування, відшаровування чогось (наприклад, фарби, тиньку).

Приклади:

Приклад 1:
От вже i лущання пройшло, тиждень петрiвки минається; ходить наш Василь i не зна, що вже йому й робити. Аж ось iде своєю дорогою, бачить, чоловiк вiз мiшки вiд вiтряка, та вiсь йому i уломилась.
— Самчук Улас, “Марія”