лучник

1. Воїн, який воює, використовуючи лук і стріли як зброю.

2. Спортсмен, який займається стрільбою з лука.

Приклади:

Приклад 1:
Той, малахаєвий, вже знайомий Тимошеві лучник раз по раз оглядався на пущу й погиркував у спини бродівникам. Він, видно, квапив їх, підганяв, щоб вони не монялися, а шукали броду швидше.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”