львівська

1. Власна назва, що означає належність до міста Львова, його історії, культури, географії або мешканців.

2. Характерна для Львова, властива йому або створена в ньому (наприклад, про архітектуру, кухню, діалект).

3. Як частина офіційних назв установ, підприємств, організацій, що розташовані або базуються у Львові (наприклад, Львівська обласна рада, Львівська залізниця).

4. Як частина географічних та адміністративних назв регіону (наприклад, Львівська область, Львівська височина).

Приклади:

Приклад 1:
Не сколихнуло й поверхонь його — за винятком кількох принагідних речень у телевізійних новинах та однієї-двох заміток у бульварних листках на зразок «Никогда не ездите в Венецию, панове украинские позтьі!» («Базар-вокзал» за 8 квітня та «Киевские дела» за 10 квітня того ж таки року), сама лише львівська «Ідея XXI» відгукнулася на цю подію (антиподію?) ширшим коментарем, який за своєю цілком неприховуваною патетикою більше тяжіє до некролога.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Автори виражають глибоку вдячність викладачам кафедри фізики Національного університету „Львівська політехніка” за допомогу в підготовці підручника і особливу вдячність ст.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
7 (GLORIA DEI) СільвіЗалмансон Для слави — честі Бога і Золотої Ройзи ця львівська синагога і фриз на синагозі. Що ти, середньовічна легендо, нині хочеш?
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”