крівця

1. Діалектна назва криниці, невеликого колодязя або джерела, зокрема в західних регіонах України.

2. Власна назва географічних об’єктів (наприклад, річки, урочища), що походить від загального терміна.

Приклади:

Приклад 1:
Мак мій жаром червонів, а тепер він почорнів, наче крівця пролилася, в борозенці запеклася… Сестрице, мушу я! Твоя краса на той рік ще буйніше запишає, а в мене щастя як тепер зов’яне, то вже не встане!
— Українка Леся, “Лісова пісня”