крючечок

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “крюк”: невеликий вигнутий предмет для чіпляння або підвішування чогось.

2. У графіці та палеографії: невеликий закруглений штрих, загин у нижній частині деяких літер (наприклад, у рукописному “р” або “щ”).

3. У музиці: знак (нотний знак) у вигляді маленького гачка для позначення тривалості звуку (восьмої, шістнадцятої ноти тощо).

4. У рибальстві: зменш. до “крюк” — металевий гачок для лову риби.

5. У розмовній мові: хитрість, підступ, прихована умова (зазвичай у виразі “тут є крючечок”).

Приклади:

Відсутні