крюк

1. Металевий або дерев’яний виріб, зігнутий під кутом або у формі гачка, призначений для чіпляння, підвішування або закріплення чогось.

2. У морській справі — невеликий металевий стрижень із загнутим кінцем на судні, що використовується для закріплення снастей, тросів або блоків.

3. У будівництві та слюсарній справі — кронштейн, дужка або інша деталь у формі гачка для кріплення конструкцій.

4. Різка зміна напрямку руху, різкий поворот (наприклад, дороги, річки); довга об’їзна дорога.

5. У спорті (бокс) — короткий удар збоку, завданий зігнутою в лікті рукою.

6. У музиці — знак у вигляді гачка для позначення тривалості нот а� пауз.

Приклади:

Приклад 1:
Багатим та скупим вливали Розтопленеє срібло в рот, А брехунів там заставляли Лизать гарячих сковород; Які ж ізроду не женились Та по чужим куткам живились, Такі повішані на крюк, Зачеплені за теє тіло, На світі що грішило сміло І не боялося сих мук. Всім старшинам тут без розбору, Панам, підпанкам і слугам Давали в пеклі добру хльору, Всім по заслузі, як котам.
— Самчук Улас, “Марія”