крутінь

1. (діал.) Крутий схил, урвище, обрив; місце, де земля різко підіймається або обривається.

2. (перен., розм.) Людина, що відрізняється рішучістю, сміливістю, іноді з відтінком зухвалості; той, хто вміє ефектно впоратися зі складним завданням.

Приклади:

Відсутні