крутіння

1. Дія за значенням дієслова крутити; обертання, вертіння чогось навколо осі або по колу.

2. (у техніці) Процес обробки металевих заготовок на токарному верстаті шляхом зняття стружки для надання їм циліндричної або іншої форми.

3. (переносно) Віртуозне, майстерне виконання чогось, що викликає захоплення; фігурне маневрування (наприклад, на лижах, ковзанах).

4. (розмовне) Хитрування, обманні дії з корисливою метою; махінація.

Приклади:

Приклад 1:
Ще перші два дні Лаговський чувся настільки знесиленим, що мусив кожні півгодини кидати книжки та йти в постелю через надоїдливе, настирливе крутіння в голові; через той закрут у голові він іноді думав був навіть, що наближається смерть; іноді бувало й так, що, падаючи з-за столу в фотелю, він тратив і притомність і зоставався годину-дві якийсь омлілий, в якомусь тумані. Але то було тільки в перші дні по приїзді в Москву, а далі організм втягся в заведену працю і вже сам не був бажав спинитися, наче накручений механізм у годиннику або наче тая змучена коняка, що, доки запряжено її в віз, доти вона біжить та й біжить, а падає знесилена аж тоді, як її розпряжуть.
— Тютюнник Григорій, “Вир”