drevosliv.com

Словник Української

крутіж

Буква

1. (географія) Різка зміна напрямку річища річки, звивина, поворот русла, часто з утворенням стрімкого берега.

2. (переносне) Різкий поворот, зміна в розвитку подій, життя; переломний момент, закрут.

3. (заст., діал.) Круча, стрімкий схил, обрив.

Приклади:

Приклад 1:
Зра­зу йо­го тяг­ло ско­чи­ти з скелі у крутіж: «На, же­ри і ме­не!» Але по­то­му щем­ля­чий ту­сок пог­нав йо­го в го­ри, далі од річки. За­ту­ляв ву­ха, щоб не чу­ти зрад­ли­во­го шу­му, що прий­няв в се­бе ос­таннє ди­хан­ня йо­го Марічки.
— Коцюбинський Михайло, “Тіні забутих предків”

More posts