1. У фізиці елементарних частинок — теоретична симетрія, що пов’язує властивості частинок і античастинок, передбачаючи можливість переходу (перехресного переходу) між ними при певних умовах; концепція, яка припускає, що закони фізики залишаються незмінними, якщо частинки замінити на античастинки, а простір-час — дзеркально відобразити.