кровоточитися

1. (про рану, уражену ділянку тіла) виділяти кров, випускати кров назовні; те саме, що кровоточити.

2. (переносно, про почуття, емоції) зазнавати сильного внутрішнього болю, страждання; тривало та болісно переживати щось.

Приклади:

Відсутні