1. Чоловіче ім’я, що походить від біблійного імені Ананія (дав.-євр. Hananiah — “той, кому Ягве виявив милість”); в українській мові вживається переважно як церковне або історичне.
2. (перен., розм., заст.) Наївна, простодушна, несмілива або незграбна людина; часто вживається в конструкції “бідний ананій” або “якийсь ананій”.