криничка

1. Зменшувально-пестлива форма до слова “криниця”: невелика криниця, колодязь.

2. Назва різних видів рослин, що мають порожнисті стебла або збирають вологу, зокрема, народні назви для щавлю конского, кульбаби, жовтецевих видів тощо.

3. Переносно: джерело, початок чогось цінного, життєдайного (наприклад, криничка мудрості, криничка добра).

4. Власна назва населених пунктів, установ, об’єктів (наприклад, село Криничка, санаторій “Криничка”).

Приклади:

Приклад 1:
234 чи хто захоче ритись в порах року що стануть пилом… я зовсім один без ілюзій у друзів повно справ а я не маю револьвера та й осінь зараз — і в полях квіток немає… сніг і сніг… тільки криничка чорна… люблю тебе у червоному з яскраво багряним волоссям що як дах над стіною блідою… де немає вікон ані телефона а я дивлюсь і дивлюсь… біля нас пробігає хлопчик із зеленим сачком — метелики летять до тебе… мета троянд: щоб у великих спалахах троянд жовті чоловічки танцювали… далеко десь за білим цвітом вишень — вуста твої червоні… весна: сьогодні сонце більше за пальто вода розв’язує сліди… 236 ГЛИБИНА 1 сутінь тане… вирізняю предмети за формою синього гострого… потім округлі як перші відблиски далекого світла і нарешті — освітлене лице… (чи можу я тепер сказати що вирізняю предмети?)
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
Він також ствер- джує, що не було його і в XVII ст., а на цьому місці містилась криничка, яка й пов’язувалася з хрещенням синів св. Володимира.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”