У давньогрецькій літературі та драматургії — момент у розвитку сюжету, коли головний герой чи інший персонаж раптово усвідомлює істинну ідентичність іншого персонажа або власну, що призводить до різкої зміни ситуації та часто є кульмінаційним пунктом твору.
У ширшому літературознавчому та мистецькому вжитку — художній прийом або сюжетний елемент, що полягає у раптовому виявленні та впізнанні раніше прихованої правди, що кардинально змінює розуміння подій персонажами та/або глядачами (читачами).