1. Літературний напрям, що виник у західноєвропейській поезії епохи Відродження та Просвітництва, наслідував теми, мотиви та легкий, граційний стиль давньогрецького поета Анакреонта, зосереджуючись на прославлянні радощів життя, любові, вина, веселощів та насолоди молодістю.
2. Конкретний твір (вірш, ода), написаний у такому стилі, що оспівує радісність земного буття, чуттєві насолоди та відверто ігнорує героїчні або громадянські мотиви.
3. У ширшому значенні — життєва філософія або настрої, що характеризуються легковажним, гедонистичним ставленням до життя, прагненням до розваг та насолод.