краска

1. (діал.) Те саме, що фарба — речовина для надання кольору чому-небудь, а також рідка суміш для фарбування поверхонь.

2. (діал.) Те саме, що рум’янець — червонуватий відтінок шкіри на обличчі, ознака здоров’я або хвилювання.

3. (діал., заст.) Те саме, що краса — властивість того, що викликає естетичне задоволення; вродливість, привабливість.

Приклади:

Приклад 1:
Краска не иное что, как порох и пустоша; рисунок, или пропорціа и расположеніе красок — то сила. А если ея нѣт, в то время краска — грязь и пустошь одна.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Коли вiн сердивсь, краска заливала йому лице, вiд чого вуси бiлiли, наче молочнi.
— Самчук Улас, “Марія”