крапельниця

1. Медичний пристрій для повільного внутрішньовенного або підшкірного введення ліків, крові, плазми тощо, що складається з резервуара, гнучкої трубки з регулятором швидкості подачі та голки.

2. Скляна піпетка з гумовим наконечником для відмірювання та дозованого краплинного застосування рідин (наприклад, ліків для очей, носа).

3. Розмовна назва для процедури внутрішньовенної інфузії лікарських засобів за допомогою цього пристрою (наприклад, «їй поставили крапельницю»).

Приклади:

Відсутні