мертвий
Буква
Приклад 1:
А тепер я вбога, мій жаль спадає, наче мертвий лист… Куць Жаль не пристав мені, а все ж я мушу признатися — таки старого шкода, бо він умів тримати з нами згоду. Було, і цапа чорного держить при конях, щоб я мав на чому їздить.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Хтось із моїх сусідів зауважує: «Символічна картина!» А мені боляче, боляче, боляче… «Ти ж мертвий у житті, ти ж мертвий!» — лунають у пам’яті слова поета. Таке ж враження «мертвости», якоїсь загублености, повної втрати орієнтації в сучасній дійсності, яке ще більше відтінялося раптовими спалахами, хвилинами живого інтересу, дотепами, які гасли так само несподівано, як і зринали, — винесла я з останньої зустрічі з Тичиною десь уже незадовго до його смерти.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”