коштовний

Приклад 1:
— а шафу, а якщо йому, Жилі, забаглося побавитися в Господа Бога й бездушне дерево оздобити власною душею, це виключно його приватна справа, котра жодною мірою не стосується ціни, яка мусить бути такою, як це вони удвох на початку домовилися, що, своєю чергою, вельми розгнівало Вересая Жилу, аж він поклявся, що ще гірко пошкодує й оплакуватиме свою нетямущу скнарість, та буде пізно, — погроза, якій не надала жодного значення, поки на неї не впало лихо з Уляною, внаслідок чого , хоча це вже нічого не допомагало, цілу добу на всі заставки кляла Вересая Жилу, тільки на другий день трохи заспокоїлася, оскільки їй однак забракло голосу), веліла спровадити гемонську шафу до курника й за кару розводити в ній курей і кролів, а що тоді до обов’язків його, малого Верети, входило щодня годувати цих курей і кролів, бо , поклавши великий гнів на шафу, перестала й заглядати до курника, то він, Верета, одразу вичувши, що шафа, дарма що вона через прикре непорозуміння важко знаходить контакт із дорослими, котрі слухають тільки самих себе, вочевидь любить дітей і ніколи не заподіє їм жодної кривди, заприятелював із шафою, мавши час докладніше придивитися до творива Вересая Жили, який, імовірно, передчуваючи, що він невдовзі помре й тому думками щораз частіше заносячися в райські кущі, й вирізьбив на шафі, замість звичних ромбиків чи зірочок, одразу цілий рай, лише на боках на подобу рамок, облямувавши Господній сад широкою стрічкою з вирізьбленими сценами з щоденного людського життя, переплетеного хмаросягами, автами й лошаками-птахами, з грудей яких коржами висновувалися ступінчасті містки, що, як застібки, сполучали людське життя з раєм, посередині якого блимало озеро: завбільшки з відро шматок вмонтованого в дерево дзеркала, з-під котрого, мов з-під ліжника, визирала підгирена під казанок вусата Адамова голова і друга з косами, вся в метеликах, голова Єви, а збоку з озера витікав потічок, що трохи поодаль перетворювався на удвічі видовжену Євину руку з яблуком-дзеркалом, від якого на всю шафу на жилавих стеблинах відгалужувалися дзеркальні сонця й скибки півмісяців, що визирали з дерев, кущів, гарбузового огуддя, поцяткованого, як і метелики, сочевичинами-люстерками, від чого шафа виглядала живим створінням, оскільки Вересай Жила не пошкодував дзеркального брухту не лише на озеро й небесні світила, а й повставляв усім різьбленим левам, козам, жирафам, вівцям і райським птахам дзеркальні очі, які спалахували — вистачало курці змахнути крильми чи кролеві перескочити з однієї шухляди до другої, а це створювало враження, ніби шафа ворушить м’язами й походжає по курнику, що, звісно, заки він, тоді ще Повзик Верета, зорієнтувався, не абияк налякало його, аж він мимоволі заговорив до шафи, внаслідок чого переляк розвіявся, й усе стало на свої звичні місця, однак з того часу він, Верета, не лише узяв собі за звичку вітатися й бажати шафі доброї ночі, а й звіряти їй усі свої радоші й жалі, серцем чуючи, що шафа його уважно й співчутливо слухає, дарма що ніколи не відповідає, і то не тому, ніби їй бракує людської мови, а з делікатности, щоб не накинути, бува, своєї думки, яка спонукала б його до нерозважних учинків, а шафі, видно, залежало на взаємному довір’ї, хоча його, Верету, не раз опадало відчуття, що шафа не втримається й рано чи пізно заговорить, байдуже, що досі вона не розтуляла рота, даючи Вереті самому виговоритися, а коли він замовкав, респектувала його мовчанку, особливо коли він трохи довше, ніж звичайно, задивлявся на озеро-ліжник, з-під якого визирали голови Адама й Єви, й коли йому, Вереті, здавалося, шо райське озеро перетворюється на млаку, де втопився Іван Чепіга, який, нібито поспішаючи на побачення з Уляною й скорочуючи собі в пітьмі дорогу, нещасливо спіткнувся й, не виключене, з допомогою Сашка Дерези, що теж залицявся до Уляни і що назавжди зник із Хусту, як Уляна пішла в черниці, утопився в млаці, де Веретин батько переховував від радянської влади скарби у подобі цинкових труб, дефіцитного товару, що за соціалізму перетворився на коштовний предмет обмінних операцій, у яких навіть він, Повзик Верета, коротко вправлявся, витягши з озера кілька цинкових труб і обмінявши їх Ґемкові Гумі ма кусник жижки з мумії, що ма лихо виявилася звичайнісіньким, хоч і добре прокіптюженим шуром, з якого, очевидна річ, не було жодного хосену, крім гіркого розчарування з підступности Ґенка, який не посоромився пошити в дурні вірного товариша, аж він, Верета, викидаючи свій фальшивий набуток до млаки й розмірковуючи біля води над Ґенковою зрадливістю, і сам не зчувся, як йому полилися сльози, яким він тоді, як ніколи, дав волю, дивлячися на виповнену тепер водою млаку, що інколи влітку пересихала до дна, й що по ній діти, а серед них, самозрозуміло, й він, Верета, бігали по її чорному ґрунті на другий бік, хоча цієї миті млака підходила майже попід хату, куди йому, Вереті, страх як не хотілося йти, дарма що з ґанку вже кілька разів кликала, аби він не вештався в темряві, хоча він, Верета, не годен був зрушитися з місця, бо саме тоді, коли він з приводу Ґенкового підступу виплакав разом із слізьми і все своє дитяче серце, він раптом зауважив, як із очеретів виходить живісінький Іван Чепіга в наймодернішій закордонній свитці з суцільних місяців, які мерехтять таким довгим і лапатим промінням, що за ними не видно Іванового обличчя, але він, Верета, здогадується, силуючися нічим не зрадити свого знання, що в Івана замість обличчя зяє страшна дірка, яку він намагається заховати за мерехтіння місяців на своїй свитці, що її він дотиком пучок ніби щоразу вмикає на всю потужність, а тоді нахиляється до нього, Верети, й звичайним голосом із неушкодженого рота каже, аби той намалював йому нові очі, котрі він, Іван, мовляв, загубив у млаці й через це й не може вирушити в дальшу дорогу, — прохання, від якого йому, Повзикові, починають самі собою цокотіти зуби, однак він якомога голосніше (оскільки від його, Веретиного, голосу Іван поволі відходить в очерети) обіцяє якнайхутчій виконати Іванове замовлення й справді, нікому не зраджуючи й слова, зо два десятки пильно вимальованих на маленьких клаптиках паперу очей пускає на воду в очерети, і, хоча він це чинить, ідучи годувати курей і кролів, удосвіта, коли все видно й сили мороку вже не мають сили, його, Повзика, аж млоїть від страху, не так навіть від самих, нехай і яких страхітливих, з’яв, як від того безликого чогось, що чигає з-за них і що його він, Повзик, аж на дотик чує, як це він чув тоді, коли в їхній хаті Овсій Михасюк, який узимку привозив їм дрова, грівся, розповідаючи, як йому ввечорі серед дороги зупинилося вантажне авто, як він вийняв ключа, щоб запустити мотор, котрий остаточно заглух, попри те, що він, Овсій, біля нього добряче поморочився, врешті-решт бачачи, що всі його зусилля марні, він вирішив кинути на дорозі п’ятитонку й пішки податися до міста по допомогу, оскільки замерзати в кабіні його аж ні трохи не приваблювало, і тоді, властиво, ступивши кілька кроків, він і почув зі старого кладовища поблизу дитячий плач, а коли, розглянувшися навколо й не зауваживши ні душі, попрямував на той плач, то невдовзі й угледів на могилі прив’язану голою до залізного хреста посинілу дитину, що плакала і що її він, Овсій, миттю звільнив від мотузок, розтер снігом, заховав до себе на груди під кожух і попростував до вантажного авта, яке тепер одразу ж завелося, наче воно тільки й чекало на цю дитину, котрій не суджено було тоді вмерти, хоча, як згодом вияснилося, власна й кинула її замерзати на хресті, знаючи, що о такій порі ніхто поблизу не нагодиться, аби врятувати її бенькарта, через якого не хотів з нею одружуватися полюбовник, котрий і намовив жінку роздягти дитину, прив’язати до залізного хреста, аби воно швидше замерзло, що жінка й вчинила на догоду полюбовникові, з яким тепер ішла дорогою й, обернувшися на вантажне авто, помахала, аби їх підвіз водій, котрий і справді зупинив п’ятитонку, проте ніби відчуваючи, що з тією парою щось не гаразд, коли вона отак розгулює вночі, далеко від осель, про всяк випадок сказав чоловікові лізти до кузова, а в кабіну посадив жінку, до якої з-під кожуха очуняла дитина раптом промовила «мамо», потягнувшися до неї, від чого жінка рвонулася була, щоб вискочити з кабіни, але, він, Овсій, вхопив вільною рукою втікачку за коси, й гаратнув її розпатланою головою, аж з неї сповзла хустка, об залізну дошку кабіни так, що дурній бабі забило памороки, тим часом, як чоловік у кузові, почувши крик і постерігши крізь заднє віконце вовтуження в кабіні, збагнув, що їх обох викрили, й на ходу виплигнув із п’ятитонки, рятуючися втечею від правосуддя на чималу досаду його, Овсія, який, звісно, не здолав би гнатися за обома злочинцями, однак звироднілу жінку він, Овсій, власноручно таки привів до міліції, де на його прохання (оскільки він, Овсій, тоді, наче йому розтяли сікачем груди, відчув: це не просто собі дитина, купена вмирати спокушеною одруженням шльондрою, а послана самим Провидінням дитина його, Овсієвої, душі, бож інакше хіба усміхалося б так до нього це маля й простягало рученята, від дотику яких він, Овсій, наче репнув й обсипався глиняним череп’ям, дарма шо цього ніхто, крім нього, не зауважив, щоб з-під потовчених уламків його дотеперішнього єства підвівся самому йому незнаний Овсій, котрий захриплим від хвилювання голосом попросив, щоб вислухали його і…) на велику втіху залишили йому дитину (до чого, певна річ, спричинився й передноворічний настрій, внаслідок якого начальник міліції разом зі своїми пахолками виявився добре напідпитку, — зрештою, може, просто того вечора виші сили давали копняка морокові, як це інколи, хоч і не надто часто, стається, олюднюючи, здавалося б, остаточно закам’янілі серця навіть за допомогою звичайнісінької горілки, якою того вечора особливо запричастився начальник міліції, що невдовзі на вище розпорядження зник з Хусту і що власноручно склав Овсієві урядову посвідку, підсиливши її всіма печатками, які були в дільниці, про законне, скріплене офіційними свідками усиновлення врятованої, віднині називаної Тарасом Овсієвичем Михасюком, дитини, котру, йому, Овсієві, дозволено взяти на виховання), замість примішувати її до дитбудинку, колишньої в’язниці, збудованої в двадцятих роках чехами, в якій перегодя недовго містився український уряд Волошина і над якою тепер літали хмари голубів, що гніздилися в піддашші давно не відремонтовуваної будови, куди Тарас потрапив шість років пізніше після смерти Овсія, котрий навіть коротко не розлучався з прибраною, ріднішою від власної крови, дитиною, що її Овсій під кепкування колеґ і знайомих, які дивувалися, пощо чоловік, котрому й без тягару важко жити на світі, взяв на себе весь той клопіт, і чи, бува, ця дитина — не упир, що його підкинув сам диявол щиросердному Овсієві, перетворивши нещасну жертву на няньку гаспидного чада, яке, звісно, одразу ж забило людині памороки, змінивши її до невпізнання, — майже рік проносив за пазухою, беручи дитину з собою на працю в хвищу, мороз і спеку, коли траплялося й круглу добу роз’їжджати на п’ятитонці разом із малям, що його Овсій навіть на короткий час боявся випустити з ока, аби йому ніхто не скривдив посланого самим небом, дорожчого від власного життя, сина, якого Овсій доглядав, учив спочатку молитов і казок, а тоді й грамоті та всіляких мудрощів, вичитуваних з книжок, правдами й неправдами випрошуваних, випозичуваних і купованих по чорному для своєї винятково тямущої дитини, що її Овсій ні на хвильку не кидав без нагляду, ніби передчуваючи: тієї миті, як при ньому не буде Тараса, його, Овсія, одразу ж спостигне смерть, як це й сталося тієї погожої днини, коли Овсій, на чергову вимогу міськради відвіз Тараса до школи й помчав сам на працю, а тоді, не витримавши кількагодинної розлуки, замість возити мішки з цементом, кинув усе й подався стрімголов до Хусту, від збудження не надто роздивляючися на боки, а тому й не зауважив зустрічного п’яного водія, що й налетів на Овсія, якого убило на місці, тепер уже остаточно осиротивши Тараса Михасюка, котрого запхали до дитбудинку, де з нього, Тараса, не виплекали духовного покруча напевне тільки тому, що Овсій, який був йому, Тарасові, водній особі і батьком і матір’ю, і то, може, матір’ю навіть більше, ніж батьком, встиг укласти в нього стільки любови, віри в добро й людську гідність, шо навіть казенна терниця дитбудинку, як і пізніший світ офіційної повсякденної брехні, сваволі й розперезаного хамства, що ним червоні єдинонеділимці затопили країну, не обернули його, Тараса, на озлоблену хижу тварючку, чому, звісно, великою мірою сприяло й товаришування зі старшим від нього на два роки Павлом Котвицею, батьків якого найсправедливіша влада в світі заслала на каторгу до Мордовії за оборону української мови, шо її червоні обрусителі заповзялися стерти з лиця землі, і відвідини Павлової баби, котрій людожерна влада не дозволяла виховувати єдиного улюбленого онука, з яким він, Тарас, тричі втікав із дитбудинку, своєї першої в’язниці, називаної інтернатом. Властиво, коли він, Тарас, разом із Павлом уперше вирішив утекти з ненависного дитбудинку, ним керувало прагнення не так навіть разом із Павлом знайти притулок у його баби Секлети, яку він Тарас, встиг полюбити за той час, як вона днями висиджувала під дитбудинком, аби отримати дозвіл на побачення з онуком, за яким невідлучно плентався й він, Тарас, шо зберіг приязнь до Павла на все життя, дарма що доля згодом їх порозкидала далеко один від одного, змусивши їх іти різними шляхами, — як помандрувати до тієї криниці на Городилівській горі, що приносила щастя всім, хто рівно опівночі зважувався напитися з неї води, яка, згідно з запевненнями Павла Котвиці, котрий мав ці відомості з надійних уст, особливо променювала з середини, — властивість, що справді відповідала дійсності, як це згодом він, Тарас, переконався на власні очі, перед якими йому ще довго стояло зіркоподібне пульсування води з глибини гори, де, ймовірно, опівночі проступав на поверхню світлий потік буття, хоча коли вони удвох видряпалися на гору, йому, Тарасові, навіть і за пізніших років, коли він думкою повертався до тодішніх пережиттів, здавалося, ніби навколо кипить морок, гуснучи й утруднюючи їм обом просування вперед, а навколо криниці цей морок ушільнюється клубами, які от- от розчавлять їх, не допустивши до води, і, властиво, тієї миті, як він, Тарас, вже приготувався: зараз ці живі клуби чорного окропу, страшніші від усього, що він доти звідував, накотяться на нього й Павла Котвицю і тоді станеться таке, від чого вже крижаніє кров, щось у ньому, Тарасові, напружилося всередині, і від тієї напруги пітьму навколо ніби пропороло шилом, аж із неї зі свистом вийшло повітря, а тоді з-під тієї порожньої шкіри, шо її він, Тарас, відхилив набік рукою, аби вона не липла до уст, заки він з Павлом нап’ється води з криниці, назустріч їм виступила черниця, яка сказала, що живе в печері поруч, хоча в Городилівських печерах, де вряди-годи ночувала босячня, міліція давно повиловлювала всіх черниць.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
ПОЯСНЕННЯ СЛІВ А б і ё — відразу, негайно А б р ы с — накреслення Ά в к т ό р — автор, творець Агнец — ягня Адамант — алмаз, коштовний камінь А е р — повітря А з — я Алкать, алчущий — жаждать, жаждущий Амо, а μ ό же — куди Анфракс — рубін Апограф — список, копія Апокалиптйческий — пов’язаний з кінцем світу Ар истот ех на — найбільший майстер А ‘р X і т е к т о н — архітектор А ’с п и д — дракон, отруйна га-.дюка, зла людина Афедрон — зад А ф ф а б у л я ц і я — мораль А ’щ -є —’ коли, якщо Б*а талія — битва, полеміка Безмінервные — нерозумні, дурні Блато — болото Блядословний — лайливий Б о в Ѣ м — бо, тому що Бол він — ідол, стовп, тіло Братанич — племінник, син рідного брата Б р ашно — борошно, мучна страва Б р е н і е — болото, мул, бруд Буій — дурний, зухвалий Буйство — неуцтво, зухвалість, безумство Буфон — жаба Б ы в ы й — бувший Б ьі л і е — зелень, трава Бысть — було Вар — спека Василіск — дракон; чудовисько, що вбиває поглядом Вёдро — погожа, ясна година В ё л і й — великий В ё н т е р — ятір, сіть В е р в ь — мотузка В е р ё я — стовп, який утримуй ворота В е р т ё п — печера, сховище Вертоград — сад Ветхозаконник — той, хто живе за обрядами Старого завіту Вина — причина, повинність Виссон — коштовна тонка тканина Витійство, витый-с т в о — красномовство В н и т й — увійти В н ѣ г д к — коли Волна — вовна Волчцы — бур’яни, будяки Вонь, воня — аромат, пахощі Востати, в оста — воскреснути; воскрес В о т щ ё — даремно Вран — ворон Врётище — одяг з грубої товстої тканини, лантух В с к .ую — чому, дарма, навіщо Вспятити — повернути В с ц е — марно В т у н Ѣ — даремно В ы ж е л ь — мисливський собака В ьі н у — завжди, з цієї причини Выспрь — вверх, угору Выя — шия Вѣдати, вѣм, вѣсге-м ы — знати, знаю, знаєте, знаємо В ѣ д ь — знання, знахарство Вѣжа — башта, стовп В Ѣ ж д и (вежды) — повіки, очі Г а б и т — чернечий одяг ’ Главйзна — головне, глава, розділ Глагол — слово Глум, глумйха — забава, жарт, потіха Г орній — небесний, вишній Г убйтва — знищення Г устиня — густий ліс, пуща, чагарник Дел неаці я — креслення Демнйця — денне світло Діатриба — забава Д м Ѣ т ь — дути Дмѣться — надуватися; пишатися Д н ес ь — сьогодні Довлѣти — бути достатнім Дойлица — мамка, годувальниця Долой — вниз, додолу Дондёже — поки Др агость — дороге Драпѣка — розбійник, обдирало Дреколіе — кілля Другйня — подруга Дщерь, дщи, д щ ер и — донька, доньки, дочки (мн.) Еда, е г д а — коли Е ж е — воно, котре Ез ера – озера Е л ё й — олива, олія, використовувана для церковних обрядів Е л єн ь ^ олень j Е л и ц ы — котрі, які Е — брати Емл йти — збирати Еродій — лелека Е ф й м к а — монета Жарить — приносити жертву Жестковыйный — сильний, впертий Ж И в б т — життя Животйна — тварина Жр-ати, пожрати, пожар т и — приносити жертву, принести жертву Завйдѣть — заздрити З а в ό р а — замок на воротах чи дверях Задняя — минуле; зад Закомплетный — заштатний; зайвий, інший З а к р ό в — завіса, таємниця З а н е — бо, тому що Заплети — починати плести Заушати — дати ляпаса, обмовити З д а т е л ь (создатель) — творець Зельный — прикметник від зело — трава, зілля З е м ст і й — земний Злачный — буйнотравий, родючий, поживний Злостяжный — несправедливо збагачений Знаемость — знайомство Знаменатіися— відбиватися З р^а к — вид, образ, лице З ѣ л о — дуже, вельми З ѣ л ь н ы й — сильний, дужий И д ё, идеже — де И ж е, яже, е ж е — який, яка, яке Избодённый — поколотий, подовбаний И з в й т і е — звід, купол, плетиво И з м Ѣ т и — позбутися Износйть — породжувати И — брати Имйртос — янтар, смола Империал — грошова монета И м Ѣ я ш е — мав, мала И н д Ѣ — в Іншому місці Ипостась — інобуття, інший , образ И с к о н ѣ — віддавна Йста — суть, сутність Исход — кінець I а с п и с (яспис) — яшма, коштовний камінь I м п ё т — поштовх, порив ‘ Гн в ё η ц і я — винахід, відкриття Кадь-— діжка, бочка Калуга — брудне місце, болото, калюжа Камка— тканина, мереживо на тканині Камо — куди Капищ е— місце служіння божеству, поганський храм Касі а, касі я – ароматична речовина для ритуального помазання Квал итет — властивість, якість Кваснины — кислий хліб К е н т р — центр К ё ф а, к й ф а— гора, скала, гавань К и в от (кіот) — скринька, де іудеї зберігали так звані [ божі заповіді (скрижалі завіту); поставець для ікон К и р X а (кирка) — церква К ί й ж д о — кожний Класи — колосся К л и р (клер) — служитель церкви Ключй м ы й — зручний, вигідний Книгочій — книжник, письменна людина К о в — злий задум, змова К о к о ш — півень, курка Конкор ді я — згода К о р в а н (карнавка) — церковна кварта для збирання грошей К о р и ф а — голова, вершина Коси к — чорний дрізд К о с и ѣ т и — затримуватись, коченіти Κ^ό ти — тепле взуття Кошница — корзина Крастёль — перепел Кров — скарб Кров гроздова — вино, сік Крутень — сніп, пук соломи Крын, крин — квітка, польова лілія Купно — разом, спільно Кураж — веселість, невимушеність, хороший настрій JI а й н ό — гній, нечистоти Ластовйца — ластівка Л а т в ы й — легкий Л ё к с и к — словник Лесть — обман, краса Лик — лице, образ, хор Л й с т в і е — листя Лиценціат — відпущений Л о б — череп, чоло Ловйтва — полювання, здобич Ложёсна— утроба матері Локоть — міра довжини Луза — лузга, кошик Лузан — горіх, мішок Лука — дуга Луча — промінь, спис Л Ѣ п|о — добре, гаразд Лѣствица — драбина Лѣторасль — гілка, потомство, молоде пагіння Лютѣ, люто — зло, жорстоко, важко Лядины — кущі, чагарники Маргарит — перлина, коштовний камінь Матёрый — материальний Мечётный — уявний, примарний, спокусливий Минавёт — менует (танок) М й р о — пахуча речовина, смола дерева мірри М н й т и — думати, гадати М н я щ е — вважаючи М оті л а — гній, покидьки, хвороба шлунку М р ё ж и — сіті М у с и к ί я — музика Муст — сік Мыза — хата М ы т а р — збирач мита, податей, дріб’язкова людина Навклир — керманич, хазяїн корабля Над есн о — направо Нагіёрсник — друг, товариш, близька людина Н а р д — колосиста ароматна індійська рослина Н а р ό к — рішення, клятва Начатки — початок, основа, намір Негли — нехай, може, якщо Н е ж е — ніж Неключимый — непотрібний Неплоды — бездітна заміжня жінка Нетопыр — летюча миша, кажан Н и ж е – ні Ничтоже — ніщо Н о щ ь — ніч Нудити — спонукати, примушувати Н ы — нас Н ѣ с м ь — не є Н ѣ с т ь — немає Н ѣ ч т о — трохи Н ы р и щ е — нутро Обаче — однак, проте О би новаться — сумнів, сумніватися; побоюватися-О б ό н п о л — по обидва боки Образовати — зображати, позначати Обуял ы й — зіпсований О б у я т и — позбавити розуму Объюрбдѣти — збожеволіти О в — той О г л а г ό л ь н и к — оббріху-вач, наклепник Огнѣвйца — гарячка, лихоманка Огнету ш еніе — гидота, сором Ограда — огорожа, сад, город Одесную — праворуч, з правого боку О д р — ложе, постіль О з р Ѣ т и — оглянути Окаевать — засуджувати, проклинати Он, онъма —той, який, тими, якими О н π ό л — по сю сторону Опасный — обережний, застережний Опійство — пияцтво Оплазйвый — занадто допитливий О π ό н а — покривало Оприснок, опрѣснок — прісний хліб Оселка — брусок Остуда — немилість, збайдужіння Отрйнути — відкинути Отщетиться — позбутися, потерпіти Очеса — очі О ш и б — хвіст Ошую — ліворуч, з лівого боку Пажить — пасовисько Пазнбгть — ніготь Па кетбот — човен Паки — знову Параклйт — назва святого духа, утішника П а р д — барс Паче — більше Пер с ть — плоть, глина, земля, пил Петра — скала, камінь П е щ ь — піч П і к т у р а — живопис, картина П н ы й — забур ’янений П л і ό т к а — плітка, плетінка, сітка Побдѣти — пильнувати Подвйгнутися — поворушитися Подлый — простий, низького походження Подъят и, подъях — підняти, підняв Подсада — засідка Поел й ку — оскільки Позор — видовище, вистава П о к ό л ѣ — поки Π ό л н і й — польовий Полушка — одна четверта копі йки Помавать — рухати, говорити жестами Понеже — оскільки Порты — одяг, штани П о р ф й р а — верхній урочистий одяг Послѣжди — згодом, потім, в кінці Ποτό лику — постільки Потщатися — поспішити, намагатися Пояти — взяти Предний — перший, майбутній Презорчивый — гордий Пр е лесть — обман, спокуса Пресельник — іноземець, переселенець П р е с л й ч н ы й — прекрасный Прйпутень — дурень, дикий голуб Присно — завжди, постійно Притвор — вдавання Пр иточити — навести як доказ, послатися, додати Приточник — укладач притч, оповідач притч Прободѣть — проколоти Прогностика — передбачення Прозябать — проростати, зростати Прорцыти — мовити, сказати П р у г л ό — петля, тенета П р я — суперечка, полеміка, диспут Пустйнь — монастир, скит, пустище Пщевати — думати, уявляти Р а д е н і е^— старанність Разботѣть — зробитися жирним, роздобріти Р а з в Ѣ — крім Разгласи ый — несхожий, протилежний Р а з д ό X — відпочинок Рало — плуг Рамѣно, рамѣ — плече, плечі Р а ч е н і е — старання Ревновати — змагатися, турбуватися Регул ка — правило Ректи, р ц ы, р ѣ X — сказати, і скажи, сказав Рифм — ритм Р у г а — лляна одежа Свидѣнія – одкровення, божий промисел Свищ — пустий С в о л ό ч ь — суміш, щось заплутане Свѣтлозрачный — світлоокий, осяяний С е д м ή ц а, седмиця — тиждень, сім днів, сім років Сельний — польовий, сільський, населений Сій — цей Сила — мораль Симфонія — співзвучність, гармонія, твір С и р а н і я — черево С и р й щ е (сырйще) — шлунок, чрево С и р Ѣ ч — тобто С й ц е — так С і к е р а — хмільний напій С к в а ж н и — печери С к й м е н — , левеня С к й н і я — шатро, похідний храм; священне місце ізраїльтян Скипетр — знак влади С к ό р к а — шкіра Скудельничєство — гончарство Скудельний — глиняний, неміцний, слабкий Сличенный — згорблений, скорчений Смирна — ароматна смола Смирнйнскій — прісний хліб Смоквы — фіги, винні ягоди Снабдѣвать — постачати С и Ѣ д ь — їжа Сн ѣсти, сн ѣдати —з ’їсти, з · їдати Соз иж дать — створювати Солило — блюдо С ό н і е — сон Сонм — зібрання, скупчення Сот — мед С р ѣ с т и — зустріти С р я щ — мор, зараза Стакти — смола, пахуча речовина Статочный — доступний, маєтний С т е з ь — стежка, шлях Стогны — широкі вулиці, площі Стрекало — вістря Стр ѣтать — зустрічати Стропотный — лукавий, нерівний, важкий С т у д — сором, ганьба Студенец — криниця, джерело, колодязь Стяжать — придбати Стѣнь, стень — тінь Субтильность — тонкощі, деталі Сугубый — подвійний, об-ширний Сый (сій) — сущий Сѣдалище — стілець С Ѣ м о — сюди Тажде — та ж сама Т анчить — танцювати Тать — злодій, розбійник, грабіжник Татьба — крадіжка, розбій Тварь — личина, зовнішній ^ вигляд, обличчя, істота Текти, течи — прагнути Тектонський — будівничий, теслярський Тимпан— барабан, бубон Типик — статут монастир я Т 6 к м о — тільки Толк — значення, тлумачення, сенс Торжище — ринок, зібрання Точію — тільки Точность — істина Тук — жир, родючий грунт, родючість Ту л – сагайдак Ту н е — дарма Тід ета — суєта, даремність, марність Ублажйти — поздоровити, задовольнити Убо — отже, бо Увѣдати — дізнатися У в Ѣ е ш — пізнаєш У д — член тіла У д и ц а — вудка Удовляти — задовольняти У д о л ь — долина, низовина Уж, у ж и — ланцюг, мотузка, ланцюги У к р у X и — крихти, шматки У мер ы й — померлий Умѣетность — мудрість, уміння У м Ѣ Т Ы — гній Усерязи — сережки У стн Ѣ — вхід, вуста У сиритися — прокиснути, зробитися сировидним, зіпсуватися Ф ар си с — коштовний камінь Флейтуза — флейта Ф у р і а — лють, помста Хвр істие — хворост, лоза, чагарник Хинський — китайський X л я б ь — простір, глибина, безодня х Храмина — дім ЦГркуль — коло, кїльце Цѣвнйца — сопілка Ц ѣ л ь б а — лікування Ч в й н е ц — посуд Червлений — багряний, червоний Ч е с ό — чому Чресла — стегна Шабаш — відпочинок, субота Ш е л у X а н и — ті, що бачать лише зовнішність, лузгу Шеляг — назва дрібної монети Ш й п о к — кущ троянди, гранатове дерево Шкарбутик — кривоногий Ш у і й — лівий Ш ы п — колючка Ю — її Ю ж и к — родич Юница — дівчина; телиця, ялівка Юнца — юнак Юрта — зграя, юрма Ютка ~ одяг Ю ф т ь — особливий сорт м ’я-кої шкіри Ю ф т а — кофточка Я — йому, їй Явить — видати, проказати Ядейный — їстівний Ядро, я т р о — нутро плода, печінка Я Д ы й — той, хто їсть Я Д ь — їжа, пожива Я з в е н — поранений Языки — язичники, погани Я скин а, яскйня — печера Я с т и, ямы — їсти, їмо Я т и — взяти, захопити в полон ЗМІСТ Est quaedam maerenti flere voluptas .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Еда, е г д а — коли Е ж е — воно, котре Ез ера – озера Е л ё й — олива, олія, використовувана для церковних обрядів Е л єн ь ^ олень j Е л и ц ы — котрі, які Е — брати Емл йти — збирати Еродій — лелека Е ф й м к а — монета Жарить — приносити жертву Жестковыйный — сильний, впертий Ж И в б т — життя Животйна — тварина Жр-ати, пожрати, пожар т и — приносити жертву, принести жертву Завйдѣть — заздрити З а в ό р а — замок на воротах чи дверях Задняя — минуле; зад Закомплетный — заштатний; зайвий, інший З а к р ό в — завіса, таємниця З а н е — бо, тому що Заплети — починати плести Заушати — дати ляпаса, обмовити З д а т е л ь (создатель) — творець Зельный — прикметник від зело — трава, зілля З е м ст і й — земний Злачный — буйнотравий, родючий, поживний Злостяжный — несправедливо збагачений Знаемость — знайомство Знаменатіися— відбиватися З р^а к — вид, образ, лице З ѣ л о — дуже, вельми З ѣ л ь н ы й — сильний, дужий И д ё, идеже — де И ж е, яже, е ж е — який, яка, яке Избодённый — поколотий, подовбаний И з в й т і е — звід, купол, плетиво И з м Ѣ т и — позбутися Износйть — породжувати И — брати Имйртос — янтар, смола Империал — грошова монета И м Ѣ я ш е — мав, мала И н д Ѣ — в Іншому місці Ипостась — інобуття, інший , образ И с к о н ѣ — віддавна Йста — суть, сутність Исход — кінець I а с п и с (яспис) — яшма, коштовний камінь I м п ё т — поштовх, порив ‘ Гн в ё η ц і я — винахід, відкриття Кадь-— діжка, бочка Калуга — брудне місце, болото, калюжа Камка— тканина, мереживо на тканині Камо — куди Капищ е— місце служіння божеству, поганський храм Касі а, касі я – ароматична речовина для ритуального помазання Квал итет — властивість, якість Кваснины — кислий хліб К е н т р — центр К ё ф а, к й ф а— гора, скала, гавань К и в от (кіот) — скринька, де іудеї зберігали так звані [ божі заповіді (скрижалі завіту); поставець для ікон К и р X а (кирка) — церква К ί й ж д о — кожний Класи — колосся К л и р (клер) — служитель церкви Ключй м ы й — зручний, вигідний Книгочій — книжник, письменна людина К о в — злий задум, змова К о к о ш — півень, курка Конкор ді я — згода К о р в а н (карнавка) — церковна кварта для збирання грошей К о р и ф а — голова, вершина Коси к — чорний дрізд К о с и ѣ т и — затримуватись, коченіти Κ^ό ти — тепле взуття Кошница — корзина Крастёль — перепел Кров — скарб Кров гроздова — вино, сік Крутень — сніп, пук соломи Крын, крин — квітка, польова лілія Купно — разом, спільно Кураж — веселість, невимушеність, хороший настрій JI а й н ό — гній, нечистоти Ластовйца — ластівка Л а т в ы й — легкий Л ё к с и к — словник Лесть — обман, краса Лик — лице, образ, хор Л й с т в і е — листя Лиценціат — відпущений Л о б — череп, чоло Ловйтва — полювання, здобич Ложёсна— утроба матері Локоть — міра довжини Луза — лузга, кошик Лузан — горіх, мішок Лука — дуга Луча — промінь, спис Л Ѣ п|о — добре, гаразд Лѣствица — драбина Лѣторасль — гілка, потомство, молоде пагіння Лютѣ, люто — зло, жорстоко, важко Лядины — кущі, чагарники Маргарит — перлина, коштовний камінь Матёрый — материальний Мечётный — уявний, примарний, спокусливий Минавёт — менует (танок) М й р о — пахуча речовина, смола дерева мірри М н й т и — думати, гадати М н я щ е — вважаючи М оті л а — гній, покидьки, хвороба шлунку М р ё ж и — сіті М у с и к ί я — музика Муст — сік Мыза — хата М ы т а р — збирач мита, податей, дріб’язкова людина Навклир — керманич, хазяїн корабля Над есн о — направо Нагіёрсник — друг, товариш, близька людина Н а р д — колосиста ароматна індійська рослина Н а р ό к — рішення, клятва Начатки — початок, основа, намір Негли — нехай, може, якщо Н е ж е — ніж Неключимый — непотрібний Неплоды — бездітна заміжня жінка Нетопыр — летюча миша, кажан Н и ж е – ні Ничтоже — ніщо Н о щ ь — ніч Нудити — спонукати, примушувати Н ы — нас Н ѣ с м ь — не є Н ѣ с т ь — немає Н ѣ ч т о — трохи Н ы р и щ е — нутро Обаче — однак, проте О би новаться — сумнів, сумніватися; побоюватися-О б ό н п о л — по обидва боки Образовати — зображати, позначати Обуял ы й — зіпсований О б у я т и — позбавити розуму Объюрбдѣти — збожеволіти О в — той О г л а г ό л ь н и к — оббріху-вач, наклепник Огнѣвйца — гарячка, лихоманка Огнету ш еніе — гидота, сором Ограда — огорожа, сад, город Одесную — праворуч, з правого боку О д р — ложе, постіль О з р Ѣ т и — оглянути Окаевать — засуджувати, проклинати Он, онъма —той, який, тими, якими О н π ό л — по сю сторону Опасный — обережний, застережний Опійство — пияцтво Оплазйвый — занадто допитливий О π ό н а — покривало Оприснок, опрѣснок — прісний хліб Оселка — брусок Остуда — немилість, збайдужіння Отрйнути — відкинути Отщетиться — позбутися, потерпіти Очеса — очі О ш и б — хвіст Ошую — ліворуч, з лівого боку Пажить — пасовисько Пазнбгть — ніготь Па кетбот — човен Паки — знову Параклйт — назва святого духа, утішника П а р д — барс Паче — більше Пер с ть — плоть, глина, земля, пил Петра — скала, камінь П е щ ь — піч П і к т у р а — живопис, картина П н ы й — забур ’янений П л і ό т к а — плітка, плетінка, сітка Побдѣти — пильнувати Подвйгнутися — поворушитися Подлый — простий, низького походження Подъят и, подъях — підняти, підняв Подсада — засідка Поел й ку — оскільки Позор — видовище, вистава П о к ό л ѣ — поки Π ό л н і й — польовий Полушка — одна четверта копі йки Помавать — рухати, говорити жестами Понеже — оскільки Порты — одяг, штани П о р ф й р а — верхній урочистий одяг Послѣжди — згодом, потім, в кінці Ποτό лику — постільки Потщатися — поспішити, намагатися Пояти — взяти Предний — перший, майбутній Презорчивый — гордий Пр е лесть — обман, спокуса Пресельник — іноземець, переселенець П р е с л й ч н ы й — прекрасный Прйпутень — дурень, дикий голуб Присно — завжди, постійно Притвор — вдавання Пр иточити — навести як доказ, послатися, додати Приточник — укладач притч, оповідач притч Прободѣть — проколоти Прогностика — передбачення Прозябать — проростати, зростати Прорцыти — мовити, сказати П р у г л ό — петля, тенета П р я — суперечка, полеміка, диспут Пустйнь — монастир, скит, пустище Пщевати — думати, уявляти Р а д е н і е^— старанність Разботѣть — зробитися жирним, роздобріти Р а з в Ѣ — крім Разгласи ый — несхожий, протилежний Р а з д ό X — відпочинок Рало — плуг Рамѣно, рамѣ — плече, плечі Р а ч е н і е — старання Ревновати — змагатися, турбуватися Регул ка — правило Ректи, р ц ы, р ѣ X — сказати, і скажи, сказав Рифм — ритм Р у г а — лляна одежа Свидѣнія – одкровення, божий промисел Свищ — пустий С в о л ό ч ь — суміш, щось заплутане Свѣтлозрачный — світлоокий, осяяний С е д м ή ц а, седмиця — тиждень, сім днів, сім років Сельний — польовий, сільський, населений Сій — цей Сила — мораль Симфонія — співзвучність, гармонія, твір С и р а н і я — черево С и р й щ е (сырйще) — шлунок, чрево С и р Ѣ ч — тобто С й ц е — так С і к е р а — хмільний напій С к в а ж н и — печери С к й м е н — , левеня С к й н і я — шатро, похідний храм; священне місце ізраїльтян Скипетр — знак влади С к ό р к а — шкіра Скудельничєство — гончарство Скудельний — глиняний, неміцний, слабкий Сличенный — згорблений, скорчений Смирна — ароматна смола Смирнйнскій — прісний хліб Смоквы — фіги, винні ягоди Снабдѣвать — постачати С и Ѣ д ь — їжа Сн ѣсти, сн ѣдати —з ’їсти, з · їдати Соз иж дать — створювати Солило — блюдо С ό н і е — сон Сонм — зібрання, скупчення Сот — мед С р ѣ с т и — зустріти С р я щ — мор, зараза Стакти — смола, пахуча речовина Статочный — доступний, маєтний С т е з ь — стежка, шлях Стогны — широкі вулиці, площі Стрекало — вістря Стр ѣтать — зустрічати Стропотный — лукавий, нерівний, важкий С т у д — сором, ганьба Студенец — криниця, джерело, колодязь Стяжать — придбати Стѣнь, стень — тінь Субтильность — тонкощі, деталі Сугубый — подвійний, об-ширний Сый (сій) — сущий Сѣдалище — стілець С Ѣ м о — сюди Тажде — та ж сама Т анчить — танцювати Тать — злодій, розбійник, грабіжник Татьба — крадіжка, розбій Тварь — личина, зовнішній ^ вигляд, обличчя, істота Текти, течи — прагнути Тектонський — будівничий, теслярський Тимпан— барабан, бубон Типик — статут монастир я Т 6 к м о — тільки Толк — значення, тлумачення, сенс Торжище — ринок, зібрання Точію — тільки Точность — істина Тук — жир, родючий грунт, родючість Ту л – сагайдак Ту н е — дарма Тід ета — суєта, даремність, марність Ублажйти — поздоровити, задовольнити Убо — отже, бо Увѣдати — дізнатися У в Ѣ е ш — пізнаєш У д — член тіла У д и ц а — вудка Удовляти — задовольняти У д о л ь — долина, низовина Уж, у ж и — ланцюг, мотузка, ланцюги У к р у X и — крихти, шматки У мер ы й — померлий Умѣетность — мудрість, уміння У м Ѣ Т Ы — гній Усерязи — сережки У стн Ѣ — вхід, вуста У сиритися — прокиснути, зробитися сировидним, зіпсуватися Ф ар си с — коштовний камінь Флейтуза — флейта Ф у р і а — лють, помста Хвр істие — хворост, лоза, чагарник Хинський — китайський X л я б ь — простір, глибина, безодня х Храмина — дім ЦГркуль — коло, кїльце Цѣвнйца — сопілка Ц ѣ л ь б а — лікування Ч в й н е ц — посуд Червлений — багряний, червоний Ч е с ό — чому Чресла — стегна Шабаш — відпочинок, субота Ш е л у X а н и — ті, що бачать лише зовнішність, лузгу Шеляг — назва дрібної монети Ш й п о к — кущ троянди, гранатове дерево Шкарбутик — кривоногий Ш у і й — лівий Ш ы п — колючка Ю — її Ю ж и к — родич Юница — дівчина; телиця, ялівка Юнца — юнак Юрта — зграя, юрма Ютка ~ одяг Ю ф т ь — особливий сорт м ’я-кої шкіри Ю ф т а — кофточка Я — йому, їй Явить — видати, проказати Ядейный — їстівний Ядро, я т р о — нутро плода, печінка Я Д ы й — той, хто їсть Я Д ь — їжа, пожива Я з в е н — поранений Языки — язичники, погани Я скин а, яскйня — печера Я с т и, ямы — їсти, їмо Я т и — взяти, захопити в полон ЗМІСТ Est quaedam maerenti flere voluptas .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”