корінний

1. Який має безпосереднє відношення до кореня, основи чогось; основний, найважливіший, суттєвий.

2. Який стосується найдавніших, первинних жителів певної території, що проживають на ній з давніх-давен (про народи, населення).

3. Який є основним, справжнім, не змінним; стійкий, невипадковий (про якості, властивості).

Приклади:

Приклад 1:
Упродовж двох років навіть знімали удвох одну квартиру (Аттила — корінний киянин, але угорська мамина кров, мабуть, додавала до його характеру особливого «цимусу», що вимагав абсолютної волі). Познайомилися ми ще на вступних іспитах.
— Невідомий автор, “098 Mogilnii Attila Kiyivski Konturi”

Приклад 2:
A.Третій постійний великий корінний зуб B.Другийй постійний великий корінний зуб C.Перший постійний великий корінний зуб D.Перший постійний малий корінний зуб E.Другий постійний малий корінний зуб 24027. У хворого після екстракції 7 верхнього зуба у комірці з’явилося повітря.
— Невідомий автор, “017 Bilash Vp Anatomiia Opornorukhovogo Aparatu Splankhnologiia Tech”