консонувати

1. У музиці: звучати разом, утворюючи консонанс — гармонійне, приємне для слуху поєднання звуків.

2. Переносно: бути у згоді, гармоніювати з чимось, відповідати чомусь, знаходитися у взаємній відповідності (про ідеї, думки, вчинки тощо).

Приклади:

Відсутні