зіштовхувати

1. Штовхаючи, змушувати зійти з місця, відсунути, відкинути.

2. Примушувати до конфлікту, протистояння або боротьби; ставати причиною ворожнечі між кимось.

3. Випадково або навмисно стикатися з кимось, чимось під час руху.

4. Перен. Приводити до необхідності порівняння, протиставлення або безпосередньої конфронтації (наприклад, думок, теорій, фактів).

Приклади:

Приклад 1:
Стручувати — зіштовхувати («одни одних стручували в провали»); струшувати («Чорними долонями стручували піт з чола»). Студений, студінь — холодний, холод.
— Зеров Микола, “Камена”