1. (у техніці) Поступове руйнування металу під дією високої температури, що супроводжується окисненням і вигоранням легкоплавких компонентів сплаву, що призводить до втрати міцності та пластичності; перегрівання металу до небезпечного стану.
2. (переносно) Повільне, майже непомітне знищення, виснаження або занепад чогось (наприклад, сил, здоров’я, почуттів).