зімлілий

1. Який зімлів, тобто втратив свій природний колір, став блідим, тьмяним, неяскравим (переважно про рослини, овочі, фрукти).

2. Який зів’яв, пожовк, втратив свіжість і життя (про рослинність).

3. Переносно: позбавлений життєвої сили, енергії, виразності; блідий, невиразний.

Приклади:

Приклад 1:
Професор схилився, щоб видобути їх звідти; та як схилився — раптом у голові і в очах йому закрутився світ; він поточивсь і ледве не впав зімлілий. Довелося знов зістатися в ліжку та нетерпляче чекати, чи не зайде хтось його одвідати.
— Тютюнник Григорій, “Вир”