змістовність

1. Абстрактний іменник, що означає наявність глибокого, важливого змісту в чомусь; сукупність ідей, думок, понять, що становлять сутність явища, тексту, твору мистецтва тощо.

2. Властивість бути значущим, важливим, не пустим; насиченість змістом, ідейна повнота.

Приклади:

Приклад 1:
Я почуваю чималу втому, але в той же час почуваю відмінність, змістовність життя мого. Мені доводиться дорого платити, зате ж мушу визнати, що всі ці тяжкі переживання насичують мене глибшим пізнанням життя, вони водночас дуже цікаві, вони мене збагачують.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Приклад 2:
Однак естетично-інформаційні потреби того часу – змістовність, науковість (в рамках тогочасного ро- a 17 b Пізні українські житія св. рівноапостольного князя Володимира 35 Владимиров П .
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”