drevosliv.com

Словник Української

антоній

Буква

1. Чоловіче особове ім’я латинського походження (лат. Antonius), що вживається в українській мові.

2. Історична особа, зокрема Марк Антоній (лат. Marcus Antonius, 83–30 до н.е.) — давньоримський політичний діяч і військовий лідер, один з тріумвірів.

3. Назва кількох християнських святих, найвідоміший з яких — Антоній Великий (бл. 251–356) — ранньохристиянський подвижник, засновник відлюдницького чернецтва.

4. Назва географічних об’єктів, населених пунктів а частина складних назв (наприклад, місто Сан-Антоніо в США).

Приклади:

Приклад 1:
Антоній Єгипетський – пустельник (251-356 pp.). Житія описують його фантастичні видіння й диявольські спокуси.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
За цього великого князя прийшов вперше до Києва преподобний отець наш Антоній із Святої Афонської гори, [і] вселився до печери Ва- рязької над Дніпром недалеко [від] Берестовського урочища. По тому приблизилась блаженна смерть святого Володимира.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Приклад 3:
Стефан був патріархом до 893 р., піс ля чого на патріаршому престолі перебував Антоній II Кавлей, а не Анатолій.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

More posts