Антотаксис — у лінгвістиці: синтаксичне явище, при якому два або більше речень або їх частин поєднуються без використання звичайних сполучників або інших засобів зв’язку, що створює ефект навмисного розриву або паратактичного стилю.
Антотаксис — у літературознавстві та риториці: стилістичний прийом, що полягає в навмисному відмові від підрядних зв’язків між частинами висловлювання, часто для досягнення ефекту динамічності, лапідарності або емоційного напруження.