1. Напрям у мистецтві, що свідомо заперечує або руйнує традиційні художні форми, естетичні норми та концепцію твору як завершеного витвору, часто з метою критики інституцій мистецтва або розширення його меж; художня практика, що наближається до жесту, акції чи концепту, де ідея важливіша за матеріальне втілення.
2. Твір або художня діяльність, що навмисно протиставляє себе класичному чи усталеному розумінню мистецтва, використовуючи для цього провокацію, пародію, вульгаризацію або повне відкидання майстерності та смислу.