звіздочолий

1. (як власна назва) Псевдонім українського письменника, громадського діяча та публіциста Бориса Олександровича Грінченка (1863–1910), який він використовував серед інших літературних імен.

2. (як загальний термін) Той, хто має на чолі (лобі) зображення або символ зірки; позначений зіркою на чолі (зазвичай у переносному, поетичному чи символічному значенні).

Приклади вживання слова

звіздочолий

Приклад 1:
Синів нема, стару запорпав у землю, а ви, боги, мусите вібачити за бервінок — було ліпше дбати… Ану, звіздочолий, поки нам бог назначив, берімси, брє, до цеї землі. І ходили вони з одного кінця ниви на другий, затулені курявою, а борони кусали землю, гаркотіли, роздрапували її, аби зернові вчинити м’яке ложе.
— Невідомий автор, “193 Vibrani Novieli Vasil Stiefanik”