1. У математиці, зокрема в теорії графів — властивість двох графів бути антигомоморфними, тобто існування бієкції між множинами їхніх вершин, така, що вершини суміжні в одному графі тоді й лише тоді, коли вони не суміжні в іншому.
2. У лінгвістиці — явище, коли два слова або словосполучення мають однакове написання (гомографія), але їхні значення протилежні або антонімічні (наприклад, “замок” як споруда та “замок” як пристрій, хоча тут більше підходить “омографія”, а термін “антигомографія” вживається рідко в спеціалізованих контекстах для позначення саме антонімічних пар).