1. У біохімії та молекулярній біології — речовина, молекула або фактор, який пригнічує, блокує або зменшує активність ферменту, каталізатора чи іншого білкового активатора, часто шляхом зв’язування з ним та зміни його просторової структури.
2. У генетиці та клітинній біології — регуляторний білок або сполука, що специфічно інгібує процес активації гену, перешкоджаючи взаємодії активаторів транскрипції з ДНК або компонентами транскрипційного апарату.
3. У техніці та хімічній інженерії — спеціальна добавка, призначена для уповільнення, стабілізації або запобігання небажаній каталітичній активності чи самопливному хімічному процесу в матеріалах або речовинах.