1. Фізична властивість середовища (твердого тіла, рідини, плазми тощо), яка полягає в залежності його фізичних характеристик (наприклад, механічних, оптичних, електричних, теплових) від напрямку їх вимірювання або від напрямку дії зовнішнього впливу.
2. У більш широкому сенсі — властивість об’єкта або системи, яка проявляється по-різному залежно від напрямку або орієнтації в просторі; протилежність ізотропності.