1. Той, хто або те, що замінює когось, щось; заступник, замінник.
2. Хімічний продукт, напівфабрикат або матеріал, що використовується замість іншого, як правило, з метою економії, спрощення технології або надання нових властивостей (наприклад, замінник цукру, кави).
3. У мовознавстві — слово або словосполучення, що вживається замість іншого слова (найчастіше іменника) для уникнення повторень у тексті (наприклад, займенники “він”, “вона”, “воно”, “вони”).