1. (у біології, екології) Пов’язаний з алелопатією, тобто взаємним впливом рослин, мікроорганізмів, грибів тощо через виділення ними у навколишнє середовище специфічних біологічно активних речовин (фітонцидів, антибіотиків, токсинів), які пригнічують або стимулюють розвиток інших організмів.
2. (у сільському господарстві) Такий, що стосується використання знань про алелопатію для регулювання росту культурних рослин, боротьби з бур’янами або планування сівозмін.