1. (у медицині) Рідкісна генетична хвороба, що характеризується вродженою відсутністю або недосконалістю мовлення внаслідок аномалій розвитку мозку, зокрема відсутності звивин на великих півкулях.
2. (у лінгвістиці) Грубе порушення мовленнєвого розвитку та мовленнєвої діяльності, при якому повністю або майже повністю відсутня здатність говорити, незважаючи на збереження слуху та інтелекту.