закоморок

1. Невелике приміщення, комірка або комора, часто розташована під дахом, на горищі або прибудована до основної споруди, що використовується для зберігання різних речей.

2. У давньоруській та українській дерев’яній архітектурі — невелика напівкругла або гранчаста ніша в товщі стіни церкви, що слугувала для зберігання церковного начиння, книг або як місце для окремих молільників.

Приклади:

Відсутні