задичавлений

Який набув рис дикуна, став схожим на дикуна; одичалий, здичавілий (про людину).

Який став некультурним, занедбаним, запустілим (про місцевість, сад тощо).

Переносно: який став грубим, неввічливим, неотесаним; розбещений.