зав

Приклад 1:
На виру-вирочку, на жовтому пісочку, в перловому віночку зав’юся у таночку!
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
– од­ка­зав якось глу­хо… XIX Слизька дорога Хто спус­кав­ся на гро­ма­ку з ви­со­кої го­ри?.. Спер­шу не то спус­ка­тись,- униз страш­но гля­ну­ти… Як упер­ше ся­деш на гро­ма­ка, як по­ду­маєш, де той у бо­га низ,- во­лос­ся по­де­реться вго­ру… А гро­мак уже їде униз, усе вниз… хо­лод прой­має ду­шу, на лобі піт вис­ту­пає… Доїдеш до греб­ня го­ри, спус­тиш­ся про­жо­гом униз – тоді вже ніко­ли бо­ятись… Дух за­хоп­лює, якась звіря­ча радість прой­має те­бе,- у те­бе тільки й дум­ки: ко­ли б швид­ше, ко­ли б швид­ше!
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 3:
– Не знаю я сього дi­ла i нi в вi­що не мi­ша­юсь; про те сест­ра зна, – ска­зав йо­му на од­вiт пан хо­рун­жен­ко. – А де ж Йо­си­пов­на Оле­на?
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”