забучити

1. (розм.) Запам’ятати щось дуже добре, вивчити напам’ять, часто шляхом механічного повторення.

2. (перен., розм.) Зробити щось дуже інтенсивно, з великим напруженням або запалом, часто до виснаження.

Приклади:

Відсутні